- шкаралупа
- —————————————————————————————шкаралу́паіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
шкаралупа — и, ж. 1) Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). 2) Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін.). 3) Твердий покрив на поверхні якого небудь предмета, матеріалу і т. ін. 4) перен. Те, що обмежує, затримує … Український тлумачний словник
шкаралупа — (тверде покриття плодів, яєць), шкар(а)лупина, шкарлупа, шкаралу[ю]ща, шкаралущина; лушпина, лузга, луска, лушпанина, лушпа (перев. з насіння соняшнику, проса тощо; також збірн.) Пор. шкірка I … Словник синонімів української мови
лупесиння — я, с., зах. Здерта шкірка, кора, шкаралупа … Український тлумачний словник
лупина — и, ж., зах. Шкаралупа, лузга, шкірка тощо … Український тлумачний словник
раковиння — я, с. Ракова шкаралупа … Український тлумачний словник
шкаралупина — и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа … Український тлумачний словник
шкаралупка — и, ж. Зменш. пестл. до шкаралупа … Український тлумачний словник
шкаралуповий — а, е. Прикм. до шкаралупа … Український тлумачний словник
шкаралуща — рідше шкаралю/ща, і, ж., розм. Те саме, що шкаралупа … Український тлумачний словник
шкаралущина — и, ж., рідко. Те саме, що шкаралупа … Український тлумачний словник